Ars longa, vita brevis ... Про клятві Гіппократа

Наша взаимовыгодная связь https://banwar.org/

Ars longa, vita brevis ... Про клятві Гіппократа

«Vita brevis, ars vero longa, occasio autem praeceps, experientia fallax, judicium difficile»

«Життя коротке, мистецтво вічне, вдалий випадок скоропреходящі, досвід оманливий, судження важке».

Ці слова належать легендарному давньогрецького мудреця Гіппократа з Коса (5-4 століття до н. Е.). Філософ Гіппократ вважається нарівні з Гігея і Асклепием одним з батьків медицини.

Останнім часом нерідко слова «клятва Гіппократа» і сенс цього документа мусуються різними джерелами, далеко не завжди коректно передаючи навіть суть її змісту і призначення.

Пропонуємо звернутися до історії.

Згідно з переказами, клятва сходить до прямих нащадків Асклепія, вона переходила з уст в уста, як сімейна традиція, з роду в рід. Вперше клятва записана Гіппократом і стала документом з III століття до н.е., і цим Гіппократ увійшов в історію науки.

Щоб нагадати собі і всім, хто цікавиться, наведемо тексти Клятви Гіппократа, починаючи з самих її витоків.

Текст клятви на мові оригіналу
(іонійський діалект давньогрецької мови)

Рукопис XII століття з текстом Клятви в формі хреста

Ὄμνυμι Ἀπόλλωνα ἰητρὸν, καὶ Ἀσκληπιὸν, καὶ Ὑγείαν, καὶ Πανάκειαν, καὶ θεοὺς πάντας τε καὶ πάσας, ἵστορας ποιεύμενος, ἐπιτελέα ποιήσειν κατὰ δύναμιν καὶ κρίσιν ἐμὴν ὅρκον τόνδε καὶ ξυγγραφὴν τήνδε. Ἡγήσασθαι μὲν τὸν διδάξαντά με τὴν τέχνην ταύτην ἴσα γενέτῃσιν ἐμοῖσι, καὶ βίου κοινώσασθαι, καὶ χρεῶν χρηίζοντι μετάδοσιν ποιήσασθαι, καὶ γένος τὸ ἐξ ωὐτέου ἀδελφοῖς ἴσον ἐπικρινέειν ἄῤῥεσι, καὶ διδάξειν τὴν τέχνην ταύτην, ἢν χρηίζωσι μανθάνειν, ἄνευ μισθοῦ καὶ ξυγγραφῆς, παραγγελίης τε καὶ ἀκροήσιος καὶ τῆς λοιπῆς ἁπάσης μαθήσιος μετάδοσιν ποιήσασθαι υἱοῖσί τε ἐμοῖσι, καὶ τοῖσι τοῦ ἐμὲ διδάξαντος, καὶ μαθηταῖσι συγγεγραμμένοισί τε καὶ ὡρκισμένοις νόμῳ ἰητρικῷ, ἄλλῳ δὲ οὐδενί. Διαιτήμασί τε χρήσομαι ἐπ 'ὠφελείῃ καμνόντων κατὰ δύναμιν καὶ κρίσιν ἐμὴν, ἐπὶ δηλήσει δὲ καὶ ἀδικίῃ εἴρξειν. Οὐ δώσω δὲ οὐδὲ φάρμακον οὐδενὶ αἰτηθεὶς θανάσιμον, οὐδὲ ὑφηγήσομαι ξυμβουλίην τοιήνδε. Ὁμοίως δὲ οὐδὲ γυναικὶ πεσσὸν φθόριον δώσω. Ἁγνῶς δὲ καὶ ὁσίως διατηρήσω βίον τὸν ἐμὸν καὶ τέχνην τὴν ἐμήν. Οὐ τεμέω δὲ οὐδὲ μὴν λιθιῶντας, ἐκχωρήσω δὲ ἐργάτῃσιν ἀνδράσι πρήξιος τῆσδε. Ἐς οἰκίας δὲ ὁκόσας ἂν ἐσίω, ἐσελεύσομαι ἐπ 'ὠφελείῃ καμνόντων, ἐκτὸς ἐὼν πάσης ἀδικίης ἑκουσίης καὶ φθορίης, τῆς τε ἄλλης καὶ ἀφροδισίων ἔργων ἐπί τε γυναικείων σωμάτων καὶ ἀνδρῴων, ἐλευθέρων τε καὶ δούλων. Ἃ δ 'ἂν ἐν θεραπείῃ ἢ ἴδω, ἢ ἀκούσω, ἢ καὶ ἄνευ θεραπηίης κατὰ βίον ἀνθρώπων, ἃ μὴ χρή ποτε ἐκλαλέεσθαι ἔξω, σιγήσομαι, ἄῤῥητα ἡγεύμενος εἶναι τὰ τοιαῦτα. Ὅρκον μὲν οὖν μοι τόνδε ἐπιτελέα ποιέοντι, καὶ μὴ ξυγχέοντι, εἴη ἐπαύρασθαι καὶ βίου καὶ τέχνης δοξαζομένῳ παρὰ πᾶσιν ἀνθρώποις ἐς τὸν αἰεὶ χρόνον. παραβαίνοντι δὲ καὶ ἐπιορκοῦντι, τἀναντία τουτέων.

Текст клятви Гіппократа латиною

Per Apollinem medicum et Aesculapium, Hygiamque et Panaceam juro, deos deasque omnes testes citans, mepte viribus et judicio meo hos jusjurandum et hanc stipulationem plene praestaturum .

Illum nempe parentum meorum loco habiturum spondeo, qui me artem istam docuit, eique alimenta impertirurum, et quibuscunque opus habuerit, suppeditaturum.

Victus etiam rationem pro virili et ingenio meo aegris salutarem praescripturum a pemiciosa vero et improba eosdem prohibiturum . Nullius praeterea precibus adductus, mortiferum medicamentum cuique propinabo, neque huius rei consilium dabo. Caste et sancte colam et artem meam.

Quaecumque vero in vita hominum sive medicinam factitans, sive non, vel videro, vel audivero, quae in vulgus efferre non decet, ea reticebo non secus atque arcana fidei meae commissa .

Quod si igitur hocce jusjurandum fideliter servem, neque violem, contingat et prospero successu tarn in vita, quam in arte mea fruar et gloriam immortalem gentium consequar . Sine autem id transgrediar et pejerem contraria hisce mihi eveniam .

Текст клятви Гіппократа в перекладі на російську мову

Клянуся Аполлоном-лікарем, Асклепием, Гігієєю і Панакеей і всіма богами і богинями, беручи їх в свідки, виконувати чесно, відповідно моїм силам і моєму розумінню, таку присягу і письмове зобов'язання:

Вважати навчив мене лікарському мистецтву нарівні з моїми батьками, ділитися з ним своїми достатками і в разі потреби допомагати йому в його потребах; його потомство вважати своїми братами, і це мистецтво, якщо вони захочуть його вивчати, викладати їм безоплатно і без всякого договору; настанови, усні уроки і все інше в навчанні повідомляти своїм синам, синам свого вчителя і учням, пов'язаним зобов'язанням і клятвою за законом медичним, але нікому іншому.

Я направляю режим хворих до їхньої вигоди згідно з моїми силами і моїм розумінням, утримуючись від заподіяння будь-якої шкоди і несправедливості. Я не дам нікому просимо у мене смертельного засобу і не покажу шляху для подібного задуму; точно так же я не вручу ніякій жінці абортивного пессарія. Чисто і непорочно буду я проводити своє життя і своє мистецтво. Я ні в якому разі не буду робити розтину у страждають кам'яною хворобою, надавши це людям, які займаються цією справою. В який би дім я не зайшов, я увійду туди для користі хворого, будучи далекий від всякого навмисного, неправедного і згубного, особливо від любовних справ з жінками і чоловіками, вільними і рабами.

Що б при лікуванні - а також і без лікування - я не побачив або не почув відносно життя людського з того, що не слід коли-небудь розголошувати, я промовчу про те, вважаючи подібні речі таємницею. Мені, непорушно виконує клятву, нехай буде дано щастя в житті і в мистецтві і слава у всіх людей на вічні часи, переступати ж і дає помилкову клятву та буде зворотне цьому.

Таким чином, принципово Клятва Гіппократа містить 9 етичних зобов'язань:

• зобов'язання перед вчителями, колегами і учнями;
• принцип заборони завдавати шкоди;
• зобов'язання надання допомоги хворому (принцип милосердя);
• принцип турботи про користь хворого і домінанти інтересів хворого;
• принцип поваги до життя і негативного ставлення до евтаназії;
• принцип поваги до життя і негативного ставлення до абортів;
• зобов'язання про відмову від інтимних зв'язків з пацієнтами;
• зобов'язання особистого вдосконалення;
• лікарська таємниця (принцип конфіденційності).

Сенс. Пацієнт довіряє своє життя лікаря - людині, якого не знає особисто, але твердо переконаний, що лікар - людина високих моральних і етичних якостей, а отже - заслуговує на довіру.

З часів першоджерел текст клятви багаторазово перекладався на нові мови, піддавався редагуванню, істотно змінює його зміст.

Для порівняння дивіться тексти наступних документів:

Міжнародний кодекс медичної етики ...

Кодекс лікарської етики РФ ...

Клятва російського лікаря. ..

Клятва лікаря закріплена в Основах законодавства про охорону здоров'я громадян ...

ЗАКОН ПРО ЗАСАДИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я ГРОМАДЯН У РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ від 21 листопада 2011 року N 323-ФЗ - діючий :

Стаття 71. клятва лікаря

1. Особи, які завершили освоєння основної освітньої програми вищої медичної освіти, при отриманні документа про вищу професійну освіту дають клятву лікаря такого змісту:

"Отримуючи високе звання лікаря і приступаючи до професійної діяльності, я урочисто клянусь:

чесно виконувати свій лікарський обов'язок, присвятити свої знання та уміння запобіганню та лікуванню захворювань, збереженню і зміцненню здоров'я людини;

бути завжди готовим надати медичну допомогу, зберігати лікарську таємницю, уважно і дбайливо ставитися до пацієнта, діяти виключно в його інтересах незалежно від статі, раси, національності, мови, походження, майнового і посадового становища, місця проживання, ставлення до релігії, переконань, належності до громадським об'єднанням, а також інших обставин;

проявляти найвищу повагу до життя людини, ніколи не вдаватися до здійснення евтаназії;

зберігати подяку і повагу до своїх вчителів, бути вимогливим і справедливим до своїх учнів, сприяти їхньому професійному росту;

доброзичливо ставитися до колег, звертатися до них за допомогою і порадою, якщо цього вимагають інтереси пацієнта, і самому ніколи не відмовляти колегам в допомозі і раді;

постійно вдосконалювати свою професійну майстерність, берегти і розвивати благородні традиції медицини. ".

2. Клятва лікаря дається в урочистій обстановці.

підготовлено фахівцями Приморської медичної асоціації .