реферат - Вірші А.Л. Барто.

Наша взаимовыгодная связь https://banwar.org/

ОСОБИСТИЙ КАБІНЕТ
Пошук навчального матеріалу на сайті

Пропонуємо нашим відвідувачам скористатися безкоштовним програмним забезпеченням «StudentHelp» , Яке дозволить вам всього за кілька хвилин, виконати підвищення оригінальності будь-якого файлу в форматі MS Word. Після такого підвищення оригінальності, ваша робота легко пройдете перевірку в системах антиплагіат вуз, antiplagiat.ru, РУКОНТЕКСТ, etxt.ru. Програма «StudentHelp» працює за унікальною технологією так, що на зовнішній вигляд, файл з підвищеною оригінальністю не відрізняється від початкового.

Найменування:

реферат Вірші А.Л. Барто

інформація:

Тип роботи: реферат. Доданий: 03.11.2012. Рік: 2012. Сторінок: 17. Унікальність по antiplagiat.ru:

Опис (план):

Студентка 4 курсу,

Грібіна Л.В.

Агнія Львівна Барто почала свій шлях, в літературі в 20-і роки. У поезії А. Барто встає різноманітна, повна радісних, а то і сумних настроїв, бойова, трепетна, змістовна життя зростаючої людини буквально з моменту появи його на світло. Ось вірші для найменших: «Машенька», «Машенька зростає», «Ліхтарик», «Іграшки». Кожна віршована «іграшка» Барто ( «Зайка», «Слон», «Дерев'яний бичок» та інші), як російські народні пісеньки-забавлянки, не тільки бавить дитину, але в той же час викладає йому перші уроки моральності. Зростає людина, а дружба його з поезією Барто не закінчується. Переступив він школу - його знову зустрічають вірші улюбленої поетеси - «В школу», «Серьожа вчить уроки», «Лешенька, Лешенька», «Буква« Р »,« Арифметика »,« Що робити з Олексієм »... Так до кожного нового покоління Барто приходить заново, виховуючи і радуючи, віддаючи дітям свій талант щедро, без залишку. Розкрити внутрішній світ радянської дитини, відобразити всю його різноманітну життя, сприяти виправленню поганих рис характеру і розвивати світлі, гуманні - ось що відрізняє поезію Барто.
Злиття інтересу письменницького і педагогічного дозволило поетесі зробити багато відкриттів в дитячій поезії. Барто з'явилася першовідкривачем невідомого до неї в поезії для дітей жанру сатиричного портрета. До неї вважалося, що дітям молодшого віку абсолютно недоступна сатира, що їм годиться тільки гумор з його добродушністю і м'якою веселістю. Сатира ж з її сарказмом, насмішкою, гострим осміяння, викриттям вад недоступна дитині. Поезія Барто спростувала цю думку. Поетеса розуміє життя, і життя дитячих колективів особливо, як зіткнення характерів, як боротьбу. Конфлікти в її творах ніколи не бувають надуманими, випадковими. Вони відображають життєві колізії, що відбуваються день у день в школі, в сім'ї, на вулиці. Її перші сатиричні вірші для дітей - «Дівчинка замурзана» і «Дівчинка-Ревушки» - з'явилися раніше аналогічних творів Маршака ( «Кіт і ледарі», «Майстер-ломастер», «Чотири кінця» і ін.).
Не відразу сатиричні вірші Барто були зрозумілі критиками, педагогами, батьками. Поетесу дорікали в жорстокості, в відсутності педагогічного такту. «Хіба допустимо, - писав один розсерджений тато, -щоб книжка для маленьких викликала сльози? Чому автор дозволяє собі затьмарювати щасливе дитинство радянської дитини і травмувати його душу? »Йшлося про вірші« Зайка ». Так свого часу дорікали С. Маршака за вірші про мавпочку з книги «Дітки в клітці», так дорікали А. Гайдара за трагічну загибель Альки. Барто заперечує подібним критикам: «Чи варто нам так вже завзято охороняти дітей від сильних почуттів? Адже берегти дитячість зовсім не означає приглушати сприйнятливість до глибоких переживань, збагачує душу ». Поезія Агнії Барто загострює в дітях сприйнятливість до глибоких переживань, виховує в них якості борця з усім несправедливим, дурним, порочним, розвиває в них, за її висловом, «сердечну громадянськість».
Чи не вперше в дитячій літературі тих років А Барто взялася за міжнародну тему: вона написала книгу для маленьких дітей 'Братишки' (1927). Книга мала великий успіх. Ніколи раніше хлопцям не говорили так зрозуміло і просто про міжнародному братерство, про інтернаціоналізм. Книга легко знаходила шлях до сердець радянських хлопців - їм були близькі і маленький індус, і Кітайчонок, і негреня, яких чекала нелегка життя, але які еше з колискової пісні матері дізнавалися, що 'у тебе є брати - ти не самотній'. Слідом за 'братиком' з'явилися 'Жовтнева зірочка' і 'Зірочка в лісі'. У пошуках нових форм письменниця вдало поєднувала в цих книжках вірші з прозовим діалогом.
З перших кроків А. Барто відчула, що дитячий письменник не може не бути вихователем. Мистецтво вихователя - це великий талант. Ще Бєлінський стверджував, що дитячим письменником треба народитися. А радянський дитячий письменник вперше за всю історію літератури отримав воістину неозоре поле діяльності - він вихователь будівельників нового, комуністичного суспільства.
І весь свій талант поета і вихователя віддає А. Барто формуванню нового покоління.
Виховний метод А. Барто вгадується вже в її першому драматичному творі - театральному огляді 'Мільйон листонош'. Цей веселий, сатиричний спектакль-гра був поставлений в 1934 році в театрі для дітей. У виставі брав участь і зал для глядачів, що ділився на 'листонош' і 'кореспондентів'. Весело і наочно спектакль вчив хлопців, що товариський сміх добре виліковує недоліки.
У сатирика для дітей Агнії Барто є свої послідовники в нашій країні і за кордоном. Відомо, що поезія Барто користується великою популярністю в інших країнах: вже на початку 30-х років її вірші стали перекладатися в Англії, Німеччині та з тих пір обійшли весь світ.
2. Короткі біографічні відомості.
А. Л. Барто (Гетель Лейбовна Волова народилася 4 лютого 1906 року в Москві в родині ветеринара, вчилася в балетній школе1. Навчалася вона в балетному училищі, але її приваблювала поезія, і в 1925 році А. Барто принесла в Госиздат вірш «Кітайчонок Ван чи ». Її віршами зацікавився А. В. Луначарський: запросивши починаючу поетесу до себе, він порадив їй писати для дітей. Так і почала свій творчий шлях молода поетеса темою дуже важливою і майже не розробленою в 20-і роки - інтернаціональною темою.
Першим чоловіком Агнії Львівни був поет Павло Барто. Спільно з ним вона написала три вірші - «Дівчинка-рёвушка», «Дівчинка замурзана» і «Считалочка». У 1927 році у них народився син Гарік. Незабаром після його народження подружжя розлучилося. Навесні 1945 року Гарік трагічно загинув у віці 18 років. Катаючись на велосипеді, він був збитий вантажівкою. Другим чоловіком Агнії Львівни був радянський теплоенергетик член-кореспондент АН СРСР Андрій Щегляєв, разом з яким вони прожили майже 50 років. Від цього шлюбу у них народилася дочка Тетяна Щегляева.
Перші опубліковані вірші «Кітайчонок Ван Лі» і «Ведмедик-злодюжка» (1925). Збірники «Вірші дітям» (1949), «За квітами в зимовий ліс» (1970).
Прозова книга «Знайти людину» (1968) про пошуки сімей дітей, які загубилися під час Великої Вітчизняної війни, показує любов до дітей і розуміння дитячої психології.
У «Записках дитячого поета» (1976) поетеса сформулювала своє поетичне і людське кредо: «Дітям потрібна вся гама почуттів, що народжують людяність». Численні поїздки по різних країнах привели її до думки про багатство внутрішнього світу дитини будь-якої національності. Підтвердженням цієї думки став поетична збірка «Переклади з дитячого» (1977), в якому Барто перевела з різних мов дитячі вірші.
Автор сценаріїв кінофільмів «Підкидьок» (спільно з Ріной Зеленої, 1939), «Слон і мотузочок» (1945), «Альоша Птіцин виробляє характер» (1958), 10000 хлопчиків (1961) [1].
Агнія Барто - лауреат Сталінської і Ленінської премій, а також володар медалі Льва Толстого «За заслуги в справі створення творів для дітей та юнацтва». Протягом багатьох років Барто очолювала Асоціацію діячів літератури і мистецтва для дітей, була членом міжнародного андерсенівської журі. У 1976 їй була присуджена Міжнародна премія ім. Х.К. Андерсена. Вірші Барто перекладені багатьма мовами світу.
Ім'я Агнії Барто присвоєно одній з малих планет (2279 Barto), розташованої між орбітами Марса і Юпітера, а також одному з кратерів на Венері.
А. Л. Барто померла 1 квітня 1981 року. Похована в Москві на Новодівичому кладовищі.
3. Огляд циклів для маленьких.
Велике значення в культурі дитинства традиційно надається літературі для самих маленьких. Психічних особливостей віку відповідають і система жанрів (в ній переважають твори ліричні і ліро-епічні), і загальний стиль малюків літератури, що полягає в простоті і доступності тексту для сприйняття дітей, в чіткості і ясності думки, в насиченості слова і образу. Це література, розрахована на читання вголос, тим самим її художні особливості зближуються з традиціями усної народної творчості.
Створювати твори для дітей важче, ніж для читачів інших вікових груп, успіх тут досягається філігранною майстерністю і унікальним, «дитячим» талантом письменника. Твір для малюків часто представляється дуже простим, мало не примітивним, але ця простота є результатом складного взаємодії художніх прийомів і средств2.
Огляд циклів для маленьких проведемо по збірки віршів, складеним самим поетом, без дотримання хронології, по розділах [3]. Це останній однойменний авторський збірник віршів.
Цикл поетичних мініатюр для самих маленьких «Іграшки» - в цьому розділі - вірші про раннє дитинство. Основний жанр - лірика, освітлена усмішкою. Цикл віршів - «Іграшки» (1936), адресований маленьким, виявився читаним людьми різного віку. Вірш «М'ячик» ( «Наша Таня громко плачет ...») стало улюбленою жартівливій піснею туристів. Цикл віршів «Вовка - добра душа» (1962) дано тут не повністю. Прізвисько хлопчика-героя цих віршів стало прозивним. Вірш «Вірьовочка» (1940) лягло в задум фільму «Слон і мотузочок», поставленого режисером І. фрези в 1945 році.
Розділ «Ми з Тамарою» складають веселі вірші, присвячені дитячим характерам, вчинків, ігор. Тут явно відчутний принцип поета - моральне виховання дитини засобами гумору. Багато рядки цього вірша увійшли в ужиток, стали приказками: «Ми з Тамарою ходимо парою», «Лешенька, Лешенька, зроби ласку», «А базікати-то мені коли - мені базікати-то колись» та інші.
Вірш «Будинок переїхав» (1938) - написано на основі реальної події - пересування будинку в Москві. Ім'я «героя» вірші «Наш сусід Іван Петрович», стало прозивним. Найвідоміші наші композитори писали музику до віршів Барто. Музику до вірша «Брехуха» (1934) написав С. С. Прокоф'єв. До вірша «Лешенька, Лешенька ...» - Д. Б. Кабалевський. Вірш «Снігур» покладено на музику М. М. Крюковим.
Завершується цей збірник тим же, чим і починався - віршами для маленьких - розділ «І знову для маленьких». Тут є вірші дуже давні, написані ще до Великої Вітчизняної війни ( «Поїхали»), а є і зовсім нові ( «На дачі вимкнули світло», «Двояшкі», «парашутистки», «В котячої швидкій» та інші).
Вірш «Поїхали» має примітну історію. Діти люблять читати його на ранках. Люблять виконувати і дорослі актори. Спочатку замість останніх восьми рядків «Хлопці згадали про нього ...» вірш закінчувалося зовсім інакше - ніхто і не згадав про щеня, всі поїхали, і останніми рядками його були: «Такі сумні вірші читати я не хочу ...» Лише потім Агнія Барто на прохання читачів змінила кінець. Однак вона вважала цілком закономірним, більш того, часом і необхідним і сумні кінці у віршах, адресованих дітям. Але все, же гумор в її творчості завжди переважає. Не випадково «Ведмедик невіглас», весела «Казка для маленьких і великих», укладає цей збірник.
4. Гумор і лірика в віршах.
Визначальним у формуванні молодої поетеси виявився вплив В.В.Маяковского, Цим ​​впливом пояснюється і переважно сатирична спрямованість її творів, і пристрасть до стилістичним експериментам: Барто різко змінює розмір в межах одного вірша ( "Ох, дошка кінчається, / Зараз я впаду") , широко використовує несподівані ефектні рими, часом межують з каламбуром ( "мені коли" - "колись"; "Ліда, мовляв" - "вигадав"). Ці пошуки в області форми часом негативно сприймалися критикою, і поетесі доводилося доводити право на подібні експерименти в дитячій поезії.
Барто ніколи не захоплювалася небилицями, "перевертнями» широко представленими в дитячій поезії 20-30-х рр. В її віршах створюються сатиричні та гумористичні образи дітей, висміюються найрізноманітніші недоліки. К.Чуковский писав їй, вітаючи з 50-річчям, в 1956: Навіть коли Ви в своїй книзі висміюєте якусь Соню або Клаву, це сприймається ними не як нудна нотація дорослих, а як жарт своєї ж подружки «...» Ви розмовляєте зі своїми Єгор, Катямі, Любочка не як педагог або мораліст, а як вражений їх поганою поведінкою товариш ".
Плідною виявилася співпраця Барто з С.Я.Маршак, редагувати перші її твори. Маршак довго не приймав сатиричність віршів Барто, докоряючи їм в «зайвої фльетонності». Маршак вимогливо, часом прискіпливо критикував твори Барто. За свідченням самої Барто, вона одного разу запропонувала Маршаку: «Давайте зустрінемося наступного разу тільки тоді, коли ви приймете всі мій вірш в цілому, а не окремі шматки або рядки». Маршак прийшов до Барто в 1938 р .: віршем, вподобаним йому був "Снігур".
Кінець 20-30-х рр. - період розквіту обдарування Барто. У 1936 р виданий знаменитий цикл мініатюр "Іграшки" - по сьогоднішній день найвідоміший твір Барто.
У повоєнні роки Барто продовжує працювати з колишньою інтенсивністю (всього вона видала близько 150 книг для дітей). В цілому пізніше творчість Барто менш цікаво, ніж твори 20-30-х рр .; новаторський характер її поезії поступово втрачається. У виступі на 4-му З'їзді радянських письменників Барто застерігає молодих поетів від "мелкотемья" і небезпеки "збитися на бічну стежку тільки словесних пошуків". В той же час
і т.д.................



* Примітка. Унікальність роботи вказана на дату публікації, поточне значення може відрізнятися від зазначеного.