Разработка сайта для Вашего бизнеса. Веб дизайн. Дизайн логотипа, фирменного стиля, рекламная фотография . Комплексный рекламный креатив.

Ralex. We do the work.
На рынке с 1999го года. Средняя ценовая категория. Ориентация на эффективность решений.
Ознакомтесь с нашим портфолио
Узнайте больше о услугах
Свяжитесь с нами:
E-mail: [email protected]
Tel: (044) 587 - 84 - 78
Custom web design & дизайн и разработка сайта "под ключ"
Креативный, эффективный дизайн. Система управления сайтом (СУС).
Custom flexible разработка систем электронной коммерции
Система e-commerce разрабатывается под индивидуальные потребности. Гибкая функциональность.
Search Engine Optimzation & оптимизация под поисковые системы (SEO)
Постоянная оптимизация и мониторинг сайта в поисковых системах. Достигаем результата быстро и эффективно
Custom logo design & дизайн логотипа и фирменного стиля
Многолетний опыт. Огромное портфолио. Уникальное предложение и цена.
профессиональная рекламная фотография
креативно, смело, качественно
Custom logo design & рекламный креатив. дизайн рекламы
Многолетний опыт. Огромное портфолио. Уникальное предложение и цена.

Ринок комерційних ЦОД: розвиток триває



Ігор КИРИЛЛОВ

Ігор КИРИЛЛОВ

Ринок комерційних ЦОД:

розвиток триває

Ринок комерційних дата-центрів - один з небагатьох

сегментів українських ІТ, який не тільки не скоротився

в період кризи, але навіть збільшив свої обсяги.

Одна з причин такої стійкості - спеціалізація.

Багато ЦОД схожі, але більшість з них дуже різні.

Д ані мігрують в Інтернет - з цією тенденцією важко сперечатися. Разом з інформацією в Мережу переміщається все більше носіїв даних. Останні пару років напруженої боротьби за економічне існування привело до того, що в багатьох компаніях економність прижилася на рівні рефлексів. Не в останню чергу це стосується інформаційних технологій. Відразу активно заговорили про віртуалізації, «хмарних» технологіях, EaaS (everything as a service, «все як послуга») і т.д. І хоча поки що до ідилічного майбутнього, коли замовник буде платити дійсно тільки за те, що йому потрібно, ще далеко, проте все частіше компанії перекладають частину своїх ІТ-турбот на плечі спеціалізованих компаній.

Одним з найбільш затребуваних сервісів в цій сфері є розміщення фізичних або віртуальних серверів в дата-центрі профільного провайдера. Рік від року все більше організацій переносять свої ресурси в комерційні ЦОД. Кого тільки немає серед тутешніх клієнтів! Компанії на будь-який смак: великі корпоративні замовники (банки, оператори зв'язку, промислові, торговельні та страхові компанії), провайдери віртуального хостингу, веб-студії, інтернет-агентства, державні організації, туристичні оператори, всілякі інтернет-проекти (магазини, портали, ЗМІ , файлообмінники) і т.д. і т.п.

Всі вони хочуть не тільки розмістити свої ресурси в Мережі, а й отримати якісне обслуговування, безвідмовну роботу, додаткові послуги. Це, в свою чергу, підштовхує власників комерційних дата-центрів не тільки до механічного нарощування кількості стійок і вміщаються юнітів, але також і до пошуку нових послуг як способу залучення і утримання клієнта.

Динаміка ринку комерційних ЦОД

Перш ніж говорити про ринкові показники, варто для початку визначитися з деякими поняттями. Справа в тому, що хоча всі розглянуті далі дата-центри є комерційними (тобто представляють собою інструмент заробітку для власників), їх призначення, а отже архітектура і бізнес-моделі, істотно відрізняються. Відзначимо, що в статті зачіпаються тільки реальні, фізичні комплекси; віртуальні оператори тут не розглядаються (хоча про них, для повноти картини, кілька слів скажемо).

Фізичні комерційні ЦОД можна розділити на кілька більш-менш однорідних груп. В першу потрапляють всього два дата-центру - DeNovo і BeMobile. Обидва комплекси повністю відповідають вимогам Tier III TIA-942 і орієнтовані на великих корпоративних клієнтів. Однак їх бізнес-моделі істотно відрізняються (про деталі і особливості цих та інших українських комерційних дата-центрів ми поговоримо в наступних розділах). Об'єднує їх те, що до обох згаданих дата-центрам підводиться електрична потужність понад 1 МВт і кожен з них займає площу понад 1 тис. Кв. м. Потенційна місткість комплексів такого масштабу становить понад 10 тис. юнітів, однак тут така класифікація не цілком коректна, оскільки продаж ведеться не «поюнітно», а шафами, сегментами (BeMobile) або готовими блоками, кожен з яких представляє собою повноцінний ЦОД (DeNovo ).

Другу групу складають комерційні підрозділи дата-центрів великих інтернет-провайдерів і операторів зв'язку. Потужність таких комплексів в основному лежить в діапазоні від 0,25 до 1 МВт. Потенційна місткість 3-15 тис. Юнітів. Комплекси відповідають рівню Tier II або III. Основними клієнтами подібних дата-центрів є переважно фінансові установи, компанії сегмента SMB, інтернет-магазини, віртуальні хостинг-провайдери і т.д. У таких ЦОД, як правило, є можливість створення виділених зон з підвищеними вимогами по електроживлення, охолодження, відмовостійкості та безпеки (рис. 1). Подібні зони створюються для привілейованих корпоративних клієнтів, і вони фізично захищені від інших ділянок дата-центру. У числі комплексів другої групи можна назвати комерційні підрозділи ЦОД компаній Imena.UA, «Воля», «Датагруп», «Київстар», «Дзвін», «топнет», «Укртелеком».

UA, «Воля», «Датагруп», «Київстар», «Дзвін», «топнет», «Укртелеком»

До третьої групи відносяться невеликі хостинг-центри. Їх потужність рідко перевищує 0,25 МВт, рівень надійності коливається між Tier I і II (хоча і тут бувають випадки створення особливих виділених зон підвищеної надійності, як, наприклад, у компанії «Адамант»), а потенційна ємність не перевищує однієї тисячі юнітів. До цієї групи належать комплекси підприємств «Адамант», LuckyNet, Wnet, Dream Line, а також практично всі комерційні ЦОД, що знаходяться не в Києві.

Окремо стоїть ЦОД компанії New Telco, оскільки цей комплекс традиційно спеціалізується тільки на розміщенні телекомунікаційного обладнання операторів зв'язку. Для України подібний комплекс є унікальним, в той же час в світі за дата-центрами подібного класу закріпилася назва «ТЕЛЕХАУС».

_________________________________________________________

Обсяг ринку послуг комерційних ЦОД в 2010 році

оцінюється в $ 12-13 млн., а це означає зростання

в порівнянні з 2009 роком на 20-25%.

_________________________________________________________

За оцінками «СІБ», отриманим на основі опитування представників більшості українських комерційних ЦОД, в 2010 році потенційна ємність всіх вітчизняних дата-центрів, що здають свої ресурси в оренду, склала 60-70 тис. Юнітів, з яких заповнено близько 50% (30- 35 тис.). При цьому обсяг ринку послуг у 2010 році експерти оцінили в $ 12-13 млн. Це означає, що в порівнянні з 2009 роком зростання за всіма показниками склав 20-25%.

Такі ж темпи очікуються і за результатами 2011 року. Однак до кінця року не очікують введення в експлуатацію нових великих комплексів, тому потенційна ємність залишиться незмінною - 60-70 тис. Юнітів, а ось середній рівень заповнення, швидше за все, виросте до 65-70%, так само як і фінансові показники - до $ 15 -16 млн. Відзначимо, що прогнози експертів, зроблені в 2008 і 2009 роках, за якими передбачалося, що даний сегмент українського ринку буде щорічно рости по всіх параметрах на 30-40%, не виправдалися: фактичне зростання - удвічі менше передбаченого.

_____________________________________________________

Очікується, що в 2011 році обсяг ринку послуг

комерційних ЦОД складе $ 15-16 млн.,

а середній рівень їх заповнення досягне 65-70%.

_____________________________________________________

Щодо того, наскільки ще вистачить ресурсів українських комерційних ЦОД, думки експертів розділилися. Так, Олексій Акулов, директор ТОВ «Еквіано» (раніше - керівник дата-центру «Воля»), вважає, що ємностей існуючих в нашій країні комерційних дата-центрів вистачить ще приблизно на рік (до літа 2012-го), після чого буде відчуватися дефіцит вільного місця і електричної потужності, а пропозиція скоротиться - на противагу попиту, який буде постійно зростати. Як наслідок, почнеться новий етап масового будівництва - будуть організовані нові ЦОД або істотно розширені існуючі. Як показує досвід попередніх років, цей сегмент українського ринку розвивається хвилеподібно: спочатку - активне будівництво, далі - активне заповнення (майже до 100%) і знову - масове створення комерційних майданчиків.

Протилежну думку висловлює Сергій Поліщук, директор з розвитку компанії Imena.UA/MiroHost. За його словами, в Україні зараз існує явний надлишок площ комерційних дата-центрів, що перш за все пов'язано з кризою. Останнім часом попит на послуги хостингу та колокейшн ріс не такими темпами, як очікувалося, в результаті дата-центри, які будувалися в розрахунку на зовсім інші темпи заповнення, виявилися недовантаженими. Існуючих ємностей вистачить ще мінімум років на три. Все буде залежати від стратегії держави по відношенню до Інтернету. Якщо візьме гору політика контролю і всебічного регулювання, то клієнти будуть переносити свої ресурси на хостинг за кордон.

Крім фізичних дата-центрів існують також віртуальні оператори, які, в свою чергу, розміщують свої апаратні сервери на орендованих майданчиках. Ці сервери, як правило, поділяються на віртуальні машини, які потім здаються в оренду невеликим компаніям і навіть приватним особам. В цьому випадку в оренду може здаватися не просто «гола» віртуальна машина, але і більш-менш функціональна платформа, що включає налаштовану операційну систему і додаткове ПО.

Таким чином, підсумувавши сказане в даному розділі, можна відзначити, що ЦОД першої групи здають в оренду цілісні інженерні комплекси. Дата-центри другої групи оперують категоріями від юніта до шафи (іноді виділяють відносно невелику ізольовану зону корпоративним клієнтам). У третій групі торгівля йде в основному на юніти.

Віртуальні провайдери, в свою чергу, можуть розділити кожен фізичний сервер між десятками користувачів. В принципі, віртуальні сервери можуть пропонувати дата-центри другої і третьої груп, але ступінь дроблення фізичних ресурсів тут, як правило, менше, ніж у віртуальних операторів.

Характеристики здебільшого великих і середніх комерційних дата-центрів, що працюють в Україні, детально розглянуті нами в попередніх випусках журналу ( «СІБ» №3 2009 , «Комерційні дата-центри України - погляд зсередини» і «СІБ» №3 2010 , «Комерційні ЦОД в Україні: новий етап розвитку»). Тому на цей раз замість всебічного опису обмежимося зведеної таблицею з переліком ключових характеристик.

А ось основну увагу приділимо змінам, які відбулися з комерційними майданчиками за рік - в період з червня 2010 року по червень 2011-го. Розповісти є про що, адже крім нарощування потужностей, ряд дата-центрів почали пропонувати нові послуги або модернізувати бізнес-моделі їх надання.

Сьогодення та майбутнє «важковаговиків»

Почнемо з того, що в кінці листопада 2010 року компанія DeNovo ввела в експлуатацію найпотужніший на сьогоднішній день дата-центр в нашій країні. Комплекс, який відповідає всім критеріям стандарту TIA-942 Tier III і вимогам НБУ, вміщує понад дві сотні серверних стійок. Дата-центр поділений на 31 екранований модуль. Кожен з них являє собою готовий ЦОД, який замовник може взяти в оренду і перемістити туди своє обладнання. Вся інфраструктура вже готова - «заїжджай і живи» (рис. 2).

Рівень пожаростойкости кожного відсіку становить одну годину на відкритому полум'ї. Площа модулів - майже 730 кв. м (при загальному показнику понад 2 тис. кв. м), сумарна споживана потужність - 3,3 МВт. Максимальне навантаження на стійку може досягати 20 кВт як по електроживлення, так і по охолодженню (рис. 3).

Разом з офіційним запуском проекту було оголошено і про перший клієнта. Ним став кіпрський банк Pireus, що розмістив в ЦОД DeNovo частину свого обчислювальної інфраструктури. В наприкінці червня 2011 року до нього приєднався також «Правекс-Банк» (входить до групи Intesa Sanpaolo). За словами представників оператора, на даний момент ведеться фінальна стадія переговорів ще з декількома замовниками.

У той же час ЦОД не заповнюється так швидко, як хотілося б власникам. Тому DeNovo кілька відступила від своєї початкової моделі, орієнтованої на провідні українські фінансові установи ( «один модуль - один клієнт»). З'явилося пропозицію, орієнтоване на невеликі банки - третьої і четвертої категорії за класифікацією НБУ. Такі організації можуть взяти в оренду не весь модуль, а тільки одну-дві стійки.

В якості додаткової послуги фахівці DeNovo пропонують планування і здійснення міграції ІТ-обладнання клієнта в дата-центр, а це вельми нетривіальне завдання. Цікавий факт: в процесі здачі ЦОД в експлуатацію було проведено унікальне для України екстремальне тестування навантаження. Для цього були розроблені спеціальна методологія і спеціальне устаткування, яке в точності імітувало максимальну теплову та електричну навантаження модулів ЦОД. Як виявилося, теорія (незважаючи на те що ЦОД DeNovo створювали люди з величезним досвідом у відповідних областях) і практика дещо розходяться. Результати випробувань дозволили усунути потенційно слабкі місця ще до появи перших клієнтів. Тепер компанія пропонує проведення такого тестування для інших ЦОД в якості професійної послуги.

Відзначимо також, що для здачі клієнтам призначені тридцять модулів і один для власних потреб оператора - там згодом буде створена інфраструктура для надання «хмарних» послуг SaaS. На це вже отримано згоду інвесторів компанії. На даний напрямок покладаються певні надії, оскільки «хмарний» бізнес бачиться керівникам DeNovo безальтернативним варіантом розвитку сучасних інформаційних технологій. За словами Геннадія Карпова, директора з технологій компанії DeNovo, до 60% додатків, що використовуються комерційними компаніями, можуть бути винесені в «хмару». Звичайно, такі послуги сьогодні пропонує безліч зарубіжних операторів, але для корпоративного замовника в Україні важлива близькість оператора. Якщо провайдер послуг знаходиться в тій же країні або навіть в одному місті з клієнтом - це вселяє певну впевненість в відповідальний підхід і надає, якщо можна так сказати, «відчутність», що надаються.

Зовсім іншу, відмінну від підходу DeNovo, модель пропонує BeMobile. Дата-центр цієї компанії також відповідає критеріям Tier III. Однак тут клієнтам пропонуються тільки підготовлене і приміщення, що охороняється, необхідна електрична потужність, охолодження, також є загальна система моніторингу Siemens (об'єднує 1200 різних датчиків), модулі пожежогасіння, диспетчерський пульт і т.д. (Рис. 4, 5).

Все інше, тобто інженерну та обчислювальну інфраструктуру, замовник може вибудувати самостійно. Здійснити це він може як за допомогою фахівців BeMobile, так і шляхом залучення сторонніх інтеграторів або навіть власними силами (залежить від того, що вигідніше). Такий підхід дозволяє замовнику створити модуль необхідної площі, конфігурації і потужності, що відповідає індивідуальним вимогам і готівковим бюджету. Наприклад, охолодження модуля можна організувати з-під фальшпідлоги або за допомогою внутрірядних фанкойлів, кімнату можна екранувати (або, навпаки, заощадити на цьому), зробити вогнетривкої (водонепроникною, вибухозахищеної) і т.д.

Клієнтами BeMobile за останній рік стали чотирнадцять компаній - три банки, два процесингових центру, стільки ж операторів зв'язку, торгова роздрібна мережа, великий ІТ-дистриб'ютор, транспортна компанія, біржа та інші замовники. Постійно ведуться переговори з новими потенційними клієнтами.

Зараз загальна потужність комплексу становить 1,3 МВт, і на даний момент вирішується питання доцільності отримання ще одного мегавата (всього ж в разі необхідності в рамках дата-центру можна забезпечити електричну потужність в 15 МВт). У той же час енергоспоживання всіх чотирнадцяти клієнтів, розміщених в ЦОД BeMobile, становить не більше 0,3-0,35 МВт. Відзначимо, що корисна площа введеного в експлуатацію ділянки (т.зв. перша черга) складає 1200 кв. м; при цьому є значний запас по нарощуванню. Однак зараз фактично зайнято не більше 350 кв. м.

Також оператор має власний ізольований модуль з усією інженерною інфраструктурою, в рамках якого здає клієнтам окремі шафи. Надання більш дрібних фракцій, наприклад, юнітів, здійснюється партнерами BeMobile, які, в свою чергу, орендують в дата-центрі певну кількість серверних шаф.

Цікавий факт! Незважаючи на те що дата-центри DeNovo і BeMobile орієнтовані, здавалося б, на одних і тих же клієнтів, конкурентами вони не є, оскільки використовують різні бізнес-моделі. Більш того, компанії знайшли спільну точку для співпраці. Обидва ЦОД відповідають Tier III, але в той же час територіально віддалені один від одного. Отже, деякі замовники потенційно розглядають ці комплекси для створення власних катастрофостійкої ЦОД. Для цього в зазначених дата-центрах будуть перебувати ідентичні обчислювальні комплекси, що дублюють роботу один одного.

Все росте, все змінюється

У сегменті комерційних дата-центрів, які належать інтернет-провайдерам і операторам зв'язку, також відбулося багато змін. До свого злиття з «Київстар» «Білайн-Україна» з 2007 року підтримував власний ЦОД, який дістався у спадок від «Голден Телеком». Але його розвиток відбувався не надто швидко. Дата-центр «Beeline-Україна» мав площею всього 115 кв. м яка могла вмістити серверне обладнання загальною ємністю 1680 юнітів. Рівень відмовостійкості комплексу відповідав Tier II.

У 2011 году, после злиттів «Beeline-Україна» и «Київстар» булу проведена модернізація дата-центрів, что належати компаніям. У Сейчас годину об'єднаний «Київстар» в своєму розпорядженні має комерційний дата-центр загальною площею понад 1 тис. Кв. м. Дата-центр вміщує серверне обладнання ємністю до 15 тис. юнітів, з яких вже заповнена тисяча. Електрична потужність складає 3 МВт, а система охолодження може відвести від обладнання до 1 МВт тепла. Резервне електроживлення забезпечують два ДГУ потужністю 730 кВт кожен, а загальна надійність комплексу відповідає вимогам Tier III.

При цьому «Київстар» в рамках свого дата-центру створює також окремі ЦОД для великих замовників. Один з таких комплексів був реалізований для «Райффайзен Банку Аваль». В ході проекту, який тривав 3,5 місяці і завершився в квітні 2011 року, для замовника була виділена спеціальна зона площею 100 кв. м, в якій організована інженерна інфраструктура, що відповідає вимогам НБУ і Tier III. Банк також довірив фахівцям оператора технічне обслуговування свого ЦОД протягом всього терміну експлуатації на обумовлених умовах Service Level Agreement (SLA). Серед інших клієнтів оператора вважаються підприємства «Русский Стандарт», «Оріфлейм» і ін.

Компанія «Дзвін» є одним з найбільших і найстаріших операторів хостингу і колокейшн на території України. У 2011 році компанія, практично вичерпавши можливості двох своїх майданчиків, зважилася на створення нового хостинг-центру. Унікальною особливістю комплексу є його розміщення - в противорадиационном бункері системи цивільної оборони (рис. 6).

Комплекс розрахований на сто стійок загальним енергоспоживанням 300 кВт. Безперебійне електроживлення ІТ-обладнання забезпечує система з ДБЖ APC Galaxy 5000, що містить чотири силових блоку по 100 кВА, включених паралельно, а також один ДГУ Cummins Power на 440 кВА. Друга дизельна електростанція SDMO J132K буде задіяна для живлення систем кондиціонування при досягненні рівня заповнення дата-центру на 70-80%. Потужність системи охолодження може досягати 500 кВт, що дозволяє відводити від окремих, особливо навантажених стійок до 10 кВт тепла.

________________________________________________

Сьогодні клієнти воліють хороший сервіс

на противагу маловиразним технічним

характеристикам, які вони не можуть перевірити.

_________________________________________________

Ще один великий оператор послуг комерційного дата-центру (з потенціалом загальної ємності 10 тис. Юнітів) - компанія Imena.UA/MiroHost - в останній рік зробила суттєвий крок у бік розширення переліку послуг та поліпшення їх якості. Адже сьогодні, на думку багатьох експертів, замовники вважають за краще хороший сервіс на противагу маловиразним технічними характеристиками, які вони не можуть перевірити. Оператор пропонує своїм клієнтам послуги захисту від DDoS-атак, резервне копіювання даних, підключення по каналах 10 Гбіт / с. При цьому безпеку трафіку клієнта забезпечує програмно-апаратна платформа власної розробки.

Відзначимо також, що фізично сервер клієнта може бути підключений до операторського комутатора з портами 10 GbE за допомогою мідного з'єднувального кабелю, що позбавляє від необхідності використовувати оптичні модулі. За словами Сергія Поліщука, директора з розвитку Imena.UA/MiroHost (рис. 7), технічно компанія може надавати замовникам канали зі швидкістю передачі даних 40 Гбіт / с, але реального попиту на такі рішення з боку клієнтів не відчувається.

7), технічно компанія може надавати замовникам канали зі швидкістю передачі даних 40 Гбіт / с, але реального попиту на такі рішення з боку клієнтів не відчувається

Так само як немає особливого ажіотажу у зв'язку з вичерпанням адресного простору IPv4 (в середині 2011 року були розподілені останні залишки). Хоча Imena.UA разом з іншими українськими провайдерами активно пропонує клієнтам переходити на IPv6, споживачі, очевидно, вирішили тягнути до останнього, і поки ще є невикористані адреси, не поспішають переходити на нову версію протоколу.

Крім того, в житті компанії відбулася ще одна важлива подія - до 2011 року у Imena.UA було два комерційних дата-центру в різних районах Києва, тепер же все потужності консолідовані в рамках одного комплексу.

Компанія «Воля» скасувала для своїх клієнтів тарифікацію вхідного зарубіжного трафіку і оновила конфігурацію наданого обладнання. Крім того, удвічі збільшено пропускну спроможність зовнішніх каналів зв'язку. Тепер з точкою обміну трафіком UA-IX дата-центр «Воля» пов'язаний каналом 80 Гбіт / с, а швидкість з'єднання з зарубіжними країнами досягає 35 Гбіт / с. Завдяки такому підходу протягом 2011 року оператор зміг вдвічі збільшити заповнюваність свого основного ЦОД. Якщо в 2010 році з доступних 8 тис. Юнітів було використано 3 тис., То зараз - це вже 6 тис. Нагадаємо також, що «Воля» має ще одним майданчиком на 2 тис. Юнітів, але її можливості були вичерпані більше двох років тому .

Подвоїв свої можливості і ЦОД компанії «топнет». Перша черга комплексу вже заповнена. Тому в 2011 році в тій же будівлі в лад була введена друга черга - аналогічна по потужності і ємності. Тепер на двох ділянках ЦОД «топнет» можна розмістити 1440 юнітів. Загально корисне енергоспоживання комплексу становить 220 кВт, система охолодження здатна відвести до 180 кВт тепла, а ДБЖ мають потужність в 160 кВА. Відзначимо, що це один з небагатьох комерційних дата-центрів в Україні, повністю побудованих на базі інженерного рішення APC InfraStruXure. Пропускна здатність зовнішніх каналів зв'язку також була збільшена за минулий рік з 30 Гбіт / с до 60 Гбіт / с.

Найбільший український оператор зв'язку компанія «Укртелеком» збільшила ємність свого комерційного ЦОД майже на 500 юнітів - з 3200 до 3670 (рис. 8), також до двох наявних ІБП по 160 кВА (APC Symmetra PX) були додані ще два аналогічних пристрої. Таким чином, потужність системи безперебійного електроживлення досягає 640 кВА, при тому, що загальна електрична потужність комплексу складає 320 кВт.

Звичайно ж, були розширені і канали зв'язку - в цьому році вдвічі. Тепер зв'язок зі світовим сегментом Інтернету забезпечується на швидкості 80 Гбіт / с, а з української точкою обміну трафіком UA-IX - 40 Гбіт / с. Також оператором прокладена ще одна незалежна ВОЛЗ на 96 волокон від дата-центру до магістрального вузла зв'язку, вироблено модульне розширення маршрутизаторів, впроваджена система моніторингу Cisco Info Center і т.д.

Що стосується інших комерційних дата-центрів, що працюють в Україні, то істотних змін в їх діяльності і наповненні за останній рік відзначено не було.

Нові часи - нові послуги

Поряд з активним запаленням вільних площ і шаф комерційних дата-центрів ростуть і вимоги споживачів до рівня обслуговування і додаткових послуг. Все частіше клієнти вимагають наявності цілодобової технічної підтримки, можливості комутації з різними інтернет-провайдерами, наявності IP-KVM, підключення до каналів 10 GbE і т.д.

З'являється попит на послуги захисту від DDoS-атак і інших інтернет-загроз, резервне копіювання і відновлення даних. Всім цим цікавляться не тільки великі, але навіть невеликі замовники. При цьому згадані додаткові послуги поступово переходять з розряду нових опцій в сферу послуг, що надаються «за замовчуванням» - в цьому напрямку бачать неминуче майбутнє власники багатьох комерційних дата-центрів. На ринку зможе закріпитися тільки той, хто поряд з повним переліком традиційних послуг (таких як хостинг, колокейшн, віртуальні сервери і т.д.) зможе надати додаткові сервіси для своїх клієнтів.

Наприклад, Ярослав Твердохліб, в.о. директора філії інформаційно-комунікаційних систем «Укртелекому», зазначає, що в числі найбільш затребуваних сьогодні послуг - оренда стійок, додаткові сервіси по захисту інформації, використання індивідуальних налаштувань, віддаленого управління. За даними оператора, основні споживачі послуг комерційних дата-центрів в Україні - це провайдери віртуального хостингу, всілякі інтернет-проекти і корпоративні замовники. У той же час у зв'язку зі збільшенням попиту на послуги комерційних дата-центрів і зростанням щільності розміщення обладнання сьогодні гостро стоїть питання енергоефективності ЦОД, а також достатнього охолодження.

Багато уваги останнім часом приділяється і принципово новим підходам, таким як «хмарні» технології, SaaS і інші. Але поки що їх розвиток в Україні відбувається досить мляво. Справа в тому, що всі ці інноваційні концепції вимагають значних фінансових вкладень на першому етапі і, разом з тим, обіцяють прибуток у віддаленій перспективі. Однак оператори, налякані нещодавнім кризою, ще не готові ризикувати. При цьому Юрій Прийма, начальник відділу управління спеціальними проектами «Київстар Бізнес», зазначає що віртуалізація і «хмарні» технології є дуже перспективними, але сьогодні прямо не впливають на темпи розвитку ринку комерційних дата-центрів в Україні.

Основна причина зростання ринку - централізація управління і, відповідно, централізація інформаційних потоків на великих підприємствах. Також позитивно на темпи зростання впливає активне застосування корпоративними замовниками централізованих клієнт-серверних рішень. Великі підприємства очікують від оператора комерційного дата-центру комплексного і надійного сервісу, високої якості послуг, що надаються, тому зараз підписання угоди про рівень сервісу (SLA) є невід'ємним атрибутом угоди. В майбутньому повинен з'явитися попит на такі типи послуг, як «дата-центр на замовлення», «віртуальний ЦОД», IaaS, PaaS, SaaS т.д.

Український ринок комерційних дата-центрів знаходиться зараз у фазі активного розвитку. Про це говорить хоча б той факт, що недавня економічна рецесія лише трохи зменшила темпи зростання, які, тим не менш, залишаються позитивними рік від року. З одного боку, ринок послуг, що надаються подібними комплексами, в Україні ще не насичений, зростає популярність аутсорсингу. Але не в останню чергу грає роль те, що компанії даного сегмента вміють швидко реагувати на зміни вимог ринку, оперативно модернізувати свої бізнес-моделі і впроваджувати нові затребувані послуги. На сьогоднішній день галузь комерційних дата-центрів є однією з найбільш гнучких і технологічних в сфері вітчизняних ІТ.

Ігор КИРИЛЛОВ,

СІБ

Конкуренція? Тільки з потенційними клієнтами!

Український ринок комерційних дата-центрів дуже сегментований, тому явною конкуренції між ними практично на відчувається Український ринок комерційних дата-центрів дуже сегментований, тому явною конкуренції між ними практично на відчувається. Наприклад, при нашій моделі ведення бізнесу «конкурентами» є ... потенційні замовники, які вибирають між будівництвом власного ЦОД і орендою комерційної майданчика.

Однак власний дата-центр може бути виправданий у випадку, коли потрібна наявність великих приміщень і потужностей. Наприклад, за нашими підрахунками, якщо компанія усвідомлює необхідність створення дата-центру площею не менше 400 кв. м із загальним енергоспоживанням від 400 кВт, тоді їй, можливо, краще обзавестися власною майданчиком. У переважній більшості інших випадків аутсорсинг є більш доцільним з економічної точки зору.

Більшості компаній просто вигідніше створити дата-центр в рамках орендованій майданчики з необхідною електричною потужністю, системою охолодження, надійною охороною, ніж городити щось самостійно. Та й енергоефективність аутсорсингового рішення найчастіше вище, ніж власного. Адже спочатку більшість корпоративних ЦОД суттєво недовантажені, від чого збільшується модний нині PUE. До речі, в Україні рідко можна знайти ЦОД (неважливо, комерційний або корпоративний) з реальним (а не декларованим) показником енергоефективності нижче 1,8. Причому у більшості власних дата-центрів він істотно вище.

Зазначу також, що більшість комерційних ЦОД в Україні не відповідають критеріям стандарту TIA 942 TIER III, які вони, тим не менш, декларують. Тільки дві вітчизняні майданчики - DeNovo і BeMobile - повністю відповідають вимогам, але кожна з них має різні концепції збуту. Перша пропонує повністю готові модулі декількох типів, друга - готує площадки індивідуально для потреб конкретного замовника. Більшість інших комерційних ЦОД належать операторам зв'язку, які реалізують на їх базі, в першу чергу, свої основні послуги.

У нашому ЦОД за результатами першого року роботи вже налічується чотирнадцять корпоративних клієнтів. Але це не так вже й багато. Наприклад, в Росії, де аутсорсинг активно розвивається, оренду дата-центрів воліють близько 20% корпоративних замовників; в Україні цей показник раз в десять нижче.

Клієнт вимагає сервісу

До числа явних тенденцій 2010-2011 років можна віднести значне збільшення швидкостей і обсягів передачі даних;  причому вагоме місце в цьому процесі займає відеотрафік До числа явних тенденцій 2010-2011 років можна віднести значне збільшення швидкостей і обсягів передачі даних; причому вагоме місце в цьому процесі займає відеотрафік. До того ж всі без винятку замовники скорочують свої бюджети і прагнуть економити. У цьому контексті зростає актуальність віртуалізації і «хмарних» технологій. У той же час клієнт вимагає постійного підвищення рівня сервісу - йому вже недостатньо базового набору послуг, потрібні додаткові можливості, такі як резервне копіювання даних і каналів зв'язку, моніторинг і дистанційне керування, високий рівень відмовостійкості навіть для невеликих компаній.

При цьому сьогодні в сфері комерційних ЦОД існує досить багато проблем економічного, технічного та юридичного характеру. Найбільш відчутний ріст витрат на електроенергію - це, мабуть, одна з основних проблем дата-центрів. І якщо не відбудеться кардинальних технологічних змін, то ці витрати (а не, скажімо, оплата трафіку) стануть основною статтею в загальній сумі операційних витрат. Саме тому сьогодні так багато уваги приділяють процесам віртуалізації, які, в тому числі, спрямовані на мінімізацію енергоспоживання.

Що стосується нинішнього стану і перспектив галузі, то хочу зазначити, що на прикладі нашого дата-центру спостерігається поступове збільшення частки корпоративних замовників - представників промислового, фінансового та інших секторів економіки. Також я вважаю, що в найближчі роки кількість серверів в українських дата-центрах буде і далі збільшуватися. У 2011 році зростання даного сегмента повинен скласти близько 20%, і такий темп збережеться в найближчі роки.

№ 3 (червень-липень) 2011


Категории
  • Биология
  • Математика
  • Краеведению
  • Лечебная
  • Наука
  • Физике
  • Природоведение
  • Информатика
  • Новости

  • Новости
    Подготовка к ЕГЭ по математике
    Статьи Опубликовано: 05.10.2017 Подготовка к ЕГЭ по МАТЕМАТИКЕ. 1 часть. Эффективный курс подготовки. Вы находитесь на сайте www.ege-ok.ru - Подготовка к ЕГЭ по математике. Меня зовут Инна Владимировна

    Куда поступить с обществознанием, русским и математикой
    Статьи Опубликовано: 06.10.2017 Сдача ЕГЭ. Куда поступать? Обществознание считается одним из самых популярных предметов, которые выпускники сдают на ЕГЭ. Ввиду высокого рейтинга дисциплины Рособрнадзор

    Сайт Майер Елены - ЕГЭ по математике
    Планируется проведение двух отдельных экзаменов – базового и профильного. Кому сдавать базовый ЕГЭ по математике? Базовый ЕГЭ организуется для выпускников, изучающих математику для общего развития

    ГДЗ решебник по математике 4 класс
    Извините, тут пока ничего нет ((( Решебник по математике 4 класс (Истомина Н.Б.) – не просто возможность быстро выполнить домашнее задание для учащегося, но и способ разобраться в труднорешаемых задачах.

    ГДЗ по математике 1 класс Самсонова самостоятельные работы
    Решебник по математике за 1 класс автора Самсоновой Л.Ю. 2012 года издания. Данное пособие предлагает готовые решения на разнообразные упражнения, направленные на активизацию всего учебного процесса. Здесь

    Для этой работы нужна математика
    Слотов: 956 Рулеток: 7 Лицензия: Pragmatic Play, Microgaming, ELK, Yggdrasil, Habanero, Amatic, Isoftbet, Netent, Rival, Igrosoft, Quickspin. Игры: Автоматы, Покер, Рулетки. Всего 963 Отдача: 98% Бонус

    Веселые задачи по математике 2 класс
    Во время занятий для того, чтобы немного переключить внимание школьников, но при этом не уйти от предмета, можно давать шутливые задачи на сообразительность. Буду пополнять коллекцию таких задач. Дополнительная

    Функция экспонента в Excel
    Одной из самых известных показательных функций в математике является экспонента. Она представляет собой число Эйлера, возведенное в указанную степень. В Экселе существует отдельный оператор, позволяющий

    ЕГЭ по математике 2018
    ЕГЭ по математике, наравне с русским языком , – обязательный экзамен для сдачи выпускниками 11-х классов. По статистике он самый сложный. Мы предлагаем ознакомиться с общей информацией об экзамене и

    Секреты эффективной и быстрой подготовки ко второй части ОГЭ по математике.
    Уважаемые девятиклассники, настоящие или будущие! Часто от вас приходится слышать следующие вопросы. Легко ли подготовиться к заданиям второй части ОГЭ по математике? Сколько для этого понадобится


    Наши клиенты
    Клиенты

    Быстрая связь

    Тел.: (044) 587-84-78
    E-mail: [email protected]

    Имя:
    E-mail:
    Телефон:
    Вопрос\Комментарий: